Про саморедагування

Коли береш до рук власний текст, написаний 2018 року, то спершу жахаєшся. Потім дуже жахаєшся — бо це ж читали люди. І навіть хвалили, боже мій.

Наведу приклади, нехай стануть комусь у нагоді.

1) Засилля дієприслівникових зворотів і їхнє неправильне вживання: "Зачиняючи двері й шукаючи телефон, Настя нарешті вирішила написати йому." Речення перевантажене, незрозуміло яка дія слідувала за попередньою, все відбувається одночасно. "Зачинивши двері, Настя відшукала телефон. Вона нарешті вирішила написати йому" — цей варіант лаконічніший, змістовніший і сильніший.

2) Однак, зі словами на кшталт "вирішила", "відчувала", "переймалася" варто теж бути обережними. Вони надають тексту описовості, в той час як ми прагнемо дії. Наприклад, "Настя переймалася через сварку з Ігорем" — "Настя не знаходила собі місця; через сварку з Ігорем вона втратила сон і апетит". Тут навпаки лаконічність не йде на користь тексту, хочеться деталей, відчуттів Насті — її переживань на фізичному рівні, щоб разом із нею пережити наслідки сварки.

3) Дієприкметники — наші друзі:

- Почне зеленіти — зазеленіє;

- Стала цвісти — розквітла.

4) Дуже люблю порпатися в словнику й шукати кращий відповідник. Це ж скільки дієслів ми з вами не використовуємо в побуті:

- Намагатися розгледіти — вишукувати;

- Серце б'ється часто — серце гупає.

5) Окремо виділю звороти з "був, була, було, були":

- Були вкриті рясною вишивкою — рясніли вишивкою;

- Треба буде — доведеться;

- Буду робити — робитиму.

6) А ось цей русизм я ніяк не запам'ятаю, доводиться весь час себе перевіряти:

- Переводити погляд — зводити очі.

7) Наостанок зверну увагу на засилля трикрапок, знаків оклику й знаків питання. Як на мене, вони доречні в діалогах, але в словах автора (особливо, коли оповідь іде не від першої особи), їх ліпше мінімізувати, перефразовуючи.

Це мій досвід з останнього саморедагування. Щоразу відчуваю, як моя мова покращується, але я теж роблю помилки. Тому не біймося помилятися, але прагнімо до розвитку :)

Авторка: Наталія Довгопол