Як втримувати мотивацію під час письма?

Як тримати себе в тонусі, коли проєкт великий – робота над рукописом затягується на місяці та роки — а втратити до нього мотивацію простіше простого.

💌 Моє перше правило: дедлайн.

На кожен текст я відводжу термін, планую роботу так, щоб у один момент часу максимально працювати над однією ідеєю. Звісно, є поточні задачі, підробітки (чи основна робота поза письмом), але важливо тримати текст у полі зору й орієнтуватися на крайній строк (установлений самостійно чи редактором — кого так більше мотивує). Зазвичай, планую роботу на рік, або принаймні кілька місяців уперед, маю багато текстів, а отже й багато точок-орієнтирів. Не завжди в них вписуюся, але без цього тексти б ніколи не були закінчені.

💌 Правило друге: середовище і нотатки.

Знаю, що писатиму про Першу світову, тож вибираю відповідні книги, тримаю під рукою записничок. Звідкись позичу ім'я, звідкись зброю, але це може відбуватися лише коли налаштований фокус.

💌 Правило третє: говорю про свою роботу.

Жаліюся, розповідаю сюжет, раджуся. Це дуже підтримує, бо письменництво — довга й самотня праця. Без підтримки можна й з глузду з'їхати в своїх вигаданих світах.

💌 Правило четверте: лишати собі право на відпочинок.

Із цим найважче. Особливо, коли гориш ідеєю, або коли горять дедлайни. Але без цього можна перевантажитися й вигоріти самій. Тому хоча б пів дня в горах, кава з подругою, щоденна прогулянка, гімнастика — це необхідність, яку теж треба планувати.

А ще є звичка — зарядити себе гарним відгуком чи small-talk в соцмережі перед писанням. Звичка сумнівна, але as long as it helps...

Авторка: Наталія Довгопол